- привласнення
- -я, с.Дія за знач. привласнити, привласнювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
привласнення
Смотреть что такое "привласнення" в других словарях:
привласнення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
апропріація — ї, ж. Привласнення, заволодіння … Український тлумачний словник
береговий — а/, е/. Прикм. до берег 1), 4). || Розміщений, розташований на прибережних ділянках. || Який дме з берега (про вітер). •• Берегове/ пра/во поширене у Середні віки право берегових жителів або держав на привласнення суден, які зазнавали аварій біля … Український тлумачний словник
визиск — у, ч. Привласнення результатів додаткової та частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва; експлуатація … Український тлумачний словник
експлуататорство — а, ч. Експлуатування інших, привласнення продуктів чужої праці … Український тлумачний словник
експлуатація — ї, ж. 1) Привласнення одними людьми продуктів праці інших людей. 2) Систематичне використання людиною продуктивних сил (родовищ корисних копалин, залізниць, машин і т. ін.) … Український тлумачний словник
крадіж — дежу/, ч. Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; злодійство … Український тлумачний словник
плагіат — у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора … Український тлумачний словник
покража — і, ж. 1) Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; крадіж, злодійство. 2) Украдені речі … Український тлумачний словник
самозахват — у, ч., розм. Самовільне привласнення, захоплення чого небудь … Український тлумачний словник
